покумувати
покумува́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покумувати — -ую, -уєш. Док. до кумувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покумувати — ПОКУМУВА́ТИ, у́ю. у́єш. Док. до кумува́ти. Покумував, погуляв купець, залишив подарунків хрещеникові та й поїхав (з казки). Словник української мови у 20 томах
- покумувати — ПОКУМУВА́ТИ, у́ю. у́єш. Док. до кумува́ти. Покумував, погуляв купець, залишив подарунків хрещеникові та й поїхав (Укр.. казки, легенди.., 1957, 258). Словник української мови в 11 томах
- покумувати — Покумува́ти, -му́ю, -єш гл. Побыть кумомъ, кумою. Словник української мови Грінченка