1. Орфографічний словник української мови

покійчик

покі́йчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покійчик — ПОКІ́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до покі́й 1. Маленьке віконце під самою стелею, як і в його кімнаті, запинали товсті залізні прути; .. в покійчику було ще темніше, як у його кімнаті (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  2. покійчик — ПОКІ́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до покі́й 1. Маленьке віконце під самою стелею, як і в його кімнаті, запинали товсті залізні прути; .. в покійчику було ще темніше, як у його кімнаті (Досв., Гюлле, 1961, 32). Словник української мови в 11 томах
  3. покійчик — Покійчик, -ка м. ум. отъ ii покій. Словник української мови Грінченка