покінчений
покі́нчений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покінчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покінчити. || покінчено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покінчений — ПОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покінчи́ти. Я згодився. Як бачите, справа покінчена (М. Коцюбинський); Скілько вже в мене є початого, та не покінченого? (Панас Мирний); // покі́нчено, безос. пред. Коли з пришиванням .. Словник української мови у 20 томах
- покінчений — ПОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покінчи́ти. Я згодився. Як бачите, справа покінчена (Коцюб., III, 1956, 363); Скілько вже в мене є початого, та не покінченого? (Мирний, V, 1955, 341); // покі́нчено, безос. присудк. сл. Коли з пришиванням.. Словник української мови в 11 томах