полегшення
поле́гшення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полегшення — [полегшеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- полегшення — -я, с. Дія і стан за знач. полегшити і полегшитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полегшення — Полегша, полекша, полегкість, попуст, пільга Словник чужослів Павло Штепа
- полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися. Австрійський уряд узявся сам добитися перед Польщею полегшення для українських купців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ (стан, відчуття заспокоєності, звільнення від тривоги, болю й т. ін.), ПОЛЕ́ГКІСТЬ, ОБЛЕ́ГШЕННЯ рідше, ПО́ПУСТ розм., ПОЛЕ́ГША діал., ПІ́ЛЬГА діал. Словник синонімів української мови
- полегшення — Поле́гшення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися. Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки свого уряду, не може не бачити зв’язку його воєнних невдач з полегшенням повалення його (Ленін, 26, 1972, 308)... Словник української мови в 11 томах