1. Словник синонімів української мови

полегшення

ПОЛЕ́ГШЕННЯ (стан, відчуття заспокоєності, звільнення від тривоги, болю й т. ін.), ПОЛЕ́ГКІСТЬ, ОБЛЕ́ГШЕННЯ рідше, ПО́ПУСТ розм., ПОЛЕ́ГША діал., ПІ́ЛЬГА діал. Невдача з підпалом хати дуже сердила старого, а разом з тим і принесла йому якесь полегшення, позбавивши чогось неприємного (М. Томчаній); Христич одчував якусь особливу полегкість, ніби щойно викупався в Дністрі (Є. Куртяк); Всі з певним облегшенням серця прийняли кінець обіду і весело заметушились біля кави (М. Грушевський); Пані все нездужає та нездужає: ні смерті, ні попусту (І. Франко); Її обняв холод, і вона відчула, що її тільки від одного тепла може прийти полегша (О. Кобилянська); Вже не тече сльоза, а капле тихо,.. Не дознає від неї пільги лихо (П. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полегшення — [полегшеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  2. полегшення — -я, с. Дія і стан за знач. полегшити і полегшитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полегшення — Полегша, полекша, полегкість, попуст, пільга Словник чужослів Павло Штепа
  4. полегшення — поле́гшення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися. Австрійський уряд узявся сам добитися перед Польщею полегшення для українських купців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. полегшення — Поле́гшення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися. Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки свого уряду, не може не бачити зв’язку його воєнних невдач з полегшенням повалення його (Ленін, 26, 1972, 308)... Словник української мови в 11 томах