полечко

по́лечко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полечко — -а, с. Зменш.-пестл. до поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полечко — ПО́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до по́ле. З малим сином сиротою жила [Соломія]. Скільки раз оце полечко орала і засівала, скільки раз жала на ньому хліб! (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. полечко — ПО́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до по́ле. Колгоспне полечко — ні нужди, ні горечка (Укр.. присл.., 1955, 348); З малим сином сиротою жила [Соломія]. Скільки раз оце полечко орала і засівала, скільки раз жала на ньому хліб! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 50). Словник української мови в 11 томах
  4. полечко — Полечко, -ка с. ум. отъ поле. Словник української мови Грінченка