положитися
положи́тися 1
дієслово доконаного виду
лягти
розм.
положи́тися 2
дієслово доконаного виду
отелитися
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- положитися — I -ложуся, -ложишся, док., розм. 1》 Те саме, що лягти. || у сполуч. з інфін. 2》 перен., на кого, що, рідко. Понадіятися, покластися на кого-, що-небудь; довіритися комусь, чомусь. II -ложиться, док., діал. Отелитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- положитися — ПОЛОЖИ́ТИСЯ¹, ложу́ся, ло́жишся, док., розм. 1. Те саме, що лягти́. Серед ночі захропів пан; Іван пробудився, Із'їв собі цілу гуску, Та й знов положився (С. Словник української мови у 20 томах
- положитися — положи́тися лягти (ст): Хотів положитися на своєму тапчані й лежати. Лежати з відчиненими очима й дивитися в порожнечу (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- положитися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
- положитися — ПОЛОЖИ́ТИСЯ¹, ложу́ся, ло́жишся, док., розм. 1. Те саме, що лягти́. Серед ночі захропів пан; Іван пробудився, Із’їв собі цілу гуску, Та й знов положився (Ру-дан., Тв. Словник української мови в 11 томах
- положитися — Положи́тися, -жу́ся, -жишся гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Камен. у. Словник української мови Грінченка