полуночник
полуно́чник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полуночник — ПОЛУНО́ЧНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто довго не лягає спати, займається чим-небудь до пізньої ночі. Коли Сашко Чайка повернувся від Василя Васильовича, йому відчинив двері дід Савелій. – Полуночники, полуночники, – забурмотів спросоння дід (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- полуночник — ПОЛУНО́ЧНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто довго не лягає спати, займається чим-небудь до пізньої ночі. Коли Сашко Чайка повернувся від Василя Васильовича, йому відчинив двері дід Савелій. — Полуночники, полуночники, — забурмотів спросоння дід (Донч., II, 1956, 365). Словник української мови в 11 томах