1. Орфографічний словник української мови

полільниця

полі́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полільниця — -і. Жін. до полільник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полільниця — ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до полі́льник 1. [1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (М. Старицький); Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. полільниця — Полі́льниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полільниця — ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до полі́льник 1. [1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (Стар., Вибр., 1959, 266); Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (Панч, На калин. мості, 1965, 243). Словник української мови в 11 томах
  5. полільниця — Полільниця, -ці ж. Полольщица. Харьк. у. Словник української мови Грінченка