полільниця
полі́льниця
-і.
Жін. до полільник 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полільниця — полі́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- полільниця — ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до полі́льник 1. [1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (М. Старицький); Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- полільниця — Полі́льниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полільниця — ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до полі́льник 1. [1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (Стар., Вибр., 1959, 266); Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (Панч, На калин. мості, 1965, 243). Словник української мови в 11 томах
- полільниця — Полільниця, -ці ж. Полольщица. Харьк. у. Словник української мови Грінченка