1. Орфографічний словник української мови

полірування

полірува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полірування — -я, с. Дія за знач. полірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. полірування — Полірува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (Стол.-буд. справа, 1957, 20). Словник української мови в 11 томах