полірування
полірува́ння
-я, с.
Дія за знач. полірувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полірування — полірува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- полірування — Полірува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (Стол.-буд. справа, 1957, 20). Словник української мови в 11 томах