помитий

поми́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помитий — ПОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поми́ти. За тією горбиною .. стирчали оточені колючим терном, обвітрені й помиті дощами руїни (Л. Юхвід); // у знач. прикм. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (М. Словник української мови у 20 томах
  3. помитий — ПОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поми́ти. За тією горбиною.. стирчали оточені колючим терном, обвітрені й помиті дощами руїни (Юхвід, Оля, 1959, 33); // У знач. прикм. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах