помитий
поми́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до помити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помитий — поми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- помитий — ПОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поми́ти. За тією горбиною .. стирчали оточені колючим терном, обвітрені й помиті дощами руїни (Л. Юхвід); // у знач. прикм. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (М. Словник української мови у 20 томах
- помитий — ПОМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поми́ти. За тією горбиною.. стирчали оточені колючим терном, обвітрені й помиті дощами руїни (Юхвід, Оля, 1959, 33); // У знач. прикм. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сяли чистотою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах