помостити

Значення в інших словниках

1. помостити — -мощу, -мостиш, док., перех. і без додатка, розм. 1》 Покласти щось м'яке, рівномірно розстеливши на чомусь. || Постелити постіль кому-небудь. 2》 Док. до мостити 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. помостити — ПОМОСТИ́ТИ, мощу́, мо́стиш, док., що і без дод., розм. 1. Покласти щось м'яке, рівномірно розстеливши на чомусь. Лаврін помостив на віз сіно, заслав килимом (І. Нечуй-Левицький); Попереду .. Словник української мови у 20 томах
3. помостити — НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
4. помостити — ПОМОСТИ́ТИ, мощу́, мо́стиш, док., перех. і без додатка, розм. 1. Покласти щось м’яке, рівномірно розстеливши на чомусь. Лаврін помостив на віз сіно, заслав килимом (Н.-Лев., II, 1956, 317); Попереду.. Словник української мови в 11 томах
5. помостити — Помостити, -мощу, -стиш гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. І. 153. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850. Словник української мови Грінченка