помотати

помота́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помотати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Змотати (у 1 знач.) все чи багато чого-небудь. 2》 неперех., розм. Хитнути кілька разів; хитати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помотати — ПОМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Змотати (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. – Що ж ти з ними [починками] думаєш робити? – спитала мати. – Помотаю на мотовило, осную та вироблю собі тонкого полотна на сорочки (І. Нечуй-Левицький). 2. чим, розм. Словник української мови у 20 томах
  3. помотати — ПОМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Змотати (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. — Що ж ти з ними [починками] думаєш робити? — спитала мати. — Помотаю на мотовило, осную та вироблю собі тонкого полотна на сорочки (Н.-Лев., II, 1956, 296). 2. неперех. Словник української мови в 11 томах
  4. помотати — Помота́ти, -та́ю, -єш гл. Смотать (во множествѣ). На тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала. Рудч. Ск. II. 44. Словник української мови Грінченка