1. Орфографічний словник української мови

помужнілий

помужні́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помужнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помужніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помужнілий — ПОМУЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до помужні́ти. Наталка не могла одвести від нього [Яреська] очей. І свій, .. і в той же час якийсь страховитий [страховидний], помужнілий, в оцій кудлатій .. папасі (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. помужнілий — ПОМУЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до помужні́ти. Наталка не могла одвести від нього очей. І свій,.. і в той же час якийсь страховитий [страховидний], помужнілий, в оцій кудлатій.. папасі (Гончар, II, 1959, 88). Словник української мови в 11 томах