1. Орфографічний словник української мови

понаточувати

понато́чувати 1

дієслово доконаного виду

понагострювати

понато́чувати 2

дієслово доконаного виду

цідячи, налити різного або в різні посудини

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаточувати — I -ую, -уєш, док., перех. Наточити багато чого-небудь; понагострювати. II -ую, -уєш, док., перех. Наточити чого-небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понаточувати — ПОНАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. Наточити багато чого-небудь; понагострювати. Понаточувати ножі. ПОНАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., чого. Наточити чого-небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду; Понаточувала повні відра вина. Словник української мови у 20 томах
  3. понаточувати — ПОНАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Наточити багато чого-небудь; понагострювати. ПОНАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Наточити чого-небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду; Понаточувала повні відра вина. Словник української мови в 11 томах
  4. понаточувати — Понато́чувати, -чую, -єш гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка