1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понаточувати

понато́чувати

I -ую, -уєш, док., перех.

Наточити багато чого-небудь; понагострювати.

II -ую, -уєш, док., перех.

Наточити чого-небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаточувати — понато́чувати 1 дієслово доконаного виду понагострювати понато́чувати 2 дієслово доконаного виду цідячи, налити різного або в різні посудини Орфографічний словник української мови
  2. понаточувати — ПОНАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. Наточити багато чого-небудь; понагострювати. Понаточувати ножі. ПОНАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., чого. Наточити чого-небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду; Понаточувала повні відра вина. Словник української мови у 20 томах
  3. понаточувати — ПОНАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Наточити багато чого-небудь; понагострювати. ПОНАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Наточити чого-небудь (про багатьох); наточити чогось різного або у різні посудини. Понаточувати з бочок меду; Понаточувала повні відра вина. Словник української мови в 11 томах
  4. понаточувати — Понато́чувати, -чую, -єш гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка