понаточуваний
понато́чуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понаточувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаточуваний — понато́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понаточуваний — ПОНАТО́ЧУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до понато́чувати¹. Понаточувані сокири; // понато́чувано, безос. пред. Понаточувано сапи. ПОНАТО́ЧУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до понато́чувати²; // понато́чувано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах