понаточуваний

понато́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понаточувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаточуваний — понато́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понаточуваний — ПОНАТО́ЧУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до понато́чувати¹. Понаточувані сокири; // понато́чувано, безос. пред. Понаточувано сапи. ПОНАТО́ЧУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до понато́чувати²; // понато́чувано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах