1. Орфографічний словник української мови

поняньчити

поня́ньчити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поняньчити — -чу, -чиш, док., перех. Няньчити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поняньчити — ПОНЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, док., кого. Няньчити якийсь час. [Лукерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани та дуже бідкається, що нікому поняньчити дитину... (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. поняньчити — ПОНЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Няньчити якийсь час. [Лукерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани та дуже бідкається, що нікому поняньчити дитину… (Кроп., II, 1958, 273). Словник української мови в 11 томах