поняньчити
поня́ньчити
-чу, -чиш, док., перех.
Няньчити якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поняньчити — поня́ньчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поняньчити — ПОНЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, док., кого. Няньчити якийсь час. [Лукерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани та дуже бідкається, що нікому поняньчити дитину... (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- поняньчити — ПОНЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Няньчити якийсь час. [Лукерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани та дуже бідкається, що нікому поняньчити дитину… (Кроп., II, 1958, 273). Словник української мови в 11 томах