1. Орфографічний словник української мови

поодиноко

поодино́ко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поодиноко — див. окремо Словник синонімів Вусика
  2. поодиноко — Присл. до поодинокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поодиноко — ПООДИНО́КО. Присл. до поодино́кий. Сунули [солдати] вже не поодиноко, а цілими гуртами (С. Васильченко); – За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. поодиноко — ПООДИНО́КО. Присл. до поодино́кий. Глянула [дівчина] униз, звідки сунули [солдати] вже не поодиноко, а цілими гуртами (Вас., II, 1959, 41); — За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 201). Словник української мови в 11 томах