1. Орфографічний словник української мови

поораний

поо́раний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поорати. || поорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поораний — ПОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поора́ти. Земля чорна копитами Поорана, поритая (Т. Шевченко); Жоден мускул не поворухнувся на його широкому, поораному зморшками, густо загорілому обличчі (О. Гончар); // поо́рано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. поораний — Поо́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поораний — ПОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поора́ти. Земля чорна копитами Поорана, поритая (Шевч., II, 1963, 390); Жоден мускул не поворухнувся на його широкому, поораному зморшками, густо загорілому обличчі (Гончар, II, 1959, 395); // поо́рано, безос. Словник української мови в 11 томах