1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поораний

поо́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поорати.

|| поорано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поораний — поо́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поораний — ПОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поора́ти. Земля чорна копитами Поорана, поритая (Т. Шевченко); Жоден мускул не поворухнувся на його широкому, поораному зморшками, густо загорілому обличчі (О. Гончар); // поо́рано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. поораний — Поо́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поораний — ПОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поора́ти. Земля чорна копитами Поорана, поритая (Шевч., II, 1963, 390); Жоден мускул не поворухнувся на його широкому, поораному зморшками, густо загорілому обличчі (Гончар, II, 1959, 395); // поо́рано, безос. Словник української мови в 11 томах