поорудувати
поору́дувати
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поорудувати — -ую, -уєш, док. 1》 Орудувати якийсь час. 2》 Правити ким-, чим-небудь якийсь час. || Верховодити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поорудувати — ПООРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Орудувати якийсь час. Діти, взяті до міста на те тілько, аби було кого лишити при конях, поки старі поорудують на підсіннях, по склепах (І. Франко); Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй (М. Зеров). 2. Правити ким-, чим-небудь якийсь час; // Верховодити якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- поорудувати — ПООРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Орудувати якийсь час. А на возах то плакали, то проразливо свистали діти, взяті до міста на те тілько, аби було кого лишити при конях, поки старі поорудують на підсіннях, по склепах (Фр. Словник української мови в 11 томах
- поорудувати — Поору́дувати, -дую, -єш гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время. Словник української мови Грінченка