1. Орфографічний словник української мови

поперечник

попере́чник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперечник — (кола) діяметр; Р. поперечка, поперечина. Словник синонімів Караванського
  2. поперечник — -а, ч. 1》 Уявна або зроблена лінія по ширині чого-небудь. || Те саме, що діаметр. 2》 рідко. Те саме, що поперечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперечник — ПОПЕРЕ́ЧНИК, а, ч. 1. Уявна або зроблена лінія по ширині чого-небудь. Богдан Хмельницький знав кілька форм таборів – найчастіше робили у чотири ряди, з крилами, довшими за поперечники (П. Панч); // Те саме, що діа́метр. Словник української мови у 20 томах
  4. поперечник — ДІА́МЕТР (відрізок прямої, що сполучає дві точки кола і проходить через його центр), ПОПЕРЕ́ЧНИК, ПРОМІ́Р діал. Велика, велика площа.. Далеко на іншому боці площі -- ямка, діаметр — кілька дюймів (Ю. Яновський); Лопух великий. Словник синонімів української мови
  5. поперечник — Попере́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поперечник — ПОПЕРЕ́ЧНИК, а, ч. 1. Уявна або зроблена лінія по ширині чого-небудь. Богдан Хмельницький знав кілька форм таборів — найчастіше робили у чотири ряди, з крилами, довшими за поперечники (Панч, Гомон. Україна, 1954, 319); // Те саме, що діа́метр. Словник української мови в 11 томах