попихач

Значення в інших словниках

1. попихач — Поштурховисько, помело, старший підмітайло, старший, куди пошлють, П. слуга, служник, наймит. Словник синонімів Караванського
2. попихач — див. нікчемний; підлабузник Словник синонімів Вусика
3. попихач — -а, ч., розм. 1》 Той, хто служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець дрібних доручень. || Той, хто служить у кого-небудь; слуга, служник. 2》 перен., зневажл. Той, яким кожен розпоряджається, виявляючи свою зверхність. || Той, хто добровільно прислуговує кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попихач — ПОПИ́ХАЧ, а, ч., розм. 1. Той, хто служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець дрібних доручень. Прийшов він до Києва ще хлопцем, як йому було двадцять літ, спершу був за хлопця-попихача у галантерейній крамниці, тоді дослужився до прикажчика (Б. Словник української мови у 20 томах
5. попихач — ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл. Словник синонімів української мови
6. попихач — Попи́хач, -ча, -чеві; -хачі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. попихач — ПОПИ́ХАЧ, а, ч., розм. 1. Той, хто служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець дрібних доручень. Прийшов він до Києва ще хлопцем, як йому було двадцять літ, спершу був за хлопця-попихача у галантерейній крамниці, тоді дослужився до прикажчика (Гр. Словник української мови в 11 томах
8. попихач — Попихач, -ча м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Св. Л. 135. Ном. № 10688. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Шевч. 133. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі. Стор. МПр. 157. Словник української мови Грінченка