1. Орфографічний словник української мови

попихкування

попи́хкування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попихкування — -я, с. Дія за знач. попихкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попихкування — ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  3. попихкування — ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Шовк., Інженери, 1956, 371). Словник української мови в 11 томах