попихкування
ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією.
Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Шовк., Інженери, 1956, 371).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попихкування — попи́хкування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- попихкування — -я, с. Дія за знач. попихкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попихкування — ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах