попихкати
ПОПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів.
Попихкав [Гречун] люлькою, знову почав: — Думка була, забули. Так ні ж! Через два тижні кличуть знову (Кучер, Дорога.., 1958, 150);
// Рушити, пихкаючи.
Проти хати Устини Гординської зупинився «Мармурин поїзд» . З нього вийшли пасажири, і поїзд попихкав, посвистів на Бориню (Чорн., Визвол. земля, 1950, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попихкати — попи́хкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попихкати — -аю, -аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів. || Рушити, пихкаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попихкати — ПОПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів. Попихкав [Гречун] люлькою, знову почав: – Думка була, забули. Так ні ж! Через два тижні кличуть знову (В. Кучер); // Рушити, пихкаючи. Словник української мови у 20 томах
- попихкати — Попи́хкати, -каю, -єш гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной. Словник української мови Грінченка