1. Словник української мови у 20 томах

попихкати

ПОПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док.

Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів.

Попихкав [Гречун] люлькою, знову почав: – Думка була, забули. Так ні ж! Через два тижні кличуть знову (В. Кучер);

// Рушити, пихкаючи.

Проти хати Устини Гординської зупинився “Мармурин поїзд” . З нього вийшли пасажири, і поїзд попихкав, посвистів на Бориню (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попихкати — попи́хкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попихкати — -аю, -аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів. || Рушити, пихкаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попихкати — ПОПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів. Попихкав [Гречун] люлькою, знову почав: — Думка була, забули. Так ні ж! Через два тижні кличуть знову (Кучер, Дорога.., 1958, 150); // Рушити, пихкаючи. Словник української мови в 11 томах
  4. попихкати — Попи́хкати, -каю, -єш гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной. Словник української мови Грінченка