1. Словник української мови у 20 томах

попихачка

ПОПИ́ХАЧКА, и, ж.

Жін. до попи́хач.

– Легше б мені копать велику гору, ніж попихачкою бути свекрусі (К. Гордієнко);

– Панич у мене під п'ятою буде, з барині попихачку зроблю, все в маєтку по-своєму переставлю... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попихачка — попи́хачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. попихачка — -и, розм. Жін. до попихач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попихачка — Попи́хачка, -чки, -чці; -хачки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попихачка — ПОПИ́ХАЧКА, и, ж. Жін. до попи́хач. — Легше б мені копать велику гору, ніж попихачкою бути свекрусі (Горд., II, 1959, 252); — Панич у мене під п’ятою буде, з барині попихачку зроблю, все в маєтку по-своєму переставлю… (Гончар, Таврія, 1952, 360). Словник української мови в 11 томах