1. Словник української мови в 11 томах

попихачка

ПОПИ́ХАЧКА, и, ж. Жін. до попи́хач.

— Легше б мені копать велику гору, ніж попихачкою бути свекрусі (Горд., II, 1959, 252);

— Панич у мене під п’ятою буде, з барині попихачку зроблю, все в маєтку по-своєму переставлю… (Гончар, Таврія, 1952, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попихачка — попи́хачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. попихачка — -и, розм. Жін. до попихач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попихачка — ПОПИ́ХАЧКА, и, ж. Жін. до попи́хач. – Легше б мені копать велику гору, ніж попихачкою бути свекрусі (К. Гордієнко); – Панич у мене під п'ятою буде, з барині попихачку зроблю, все в маєтку по-своєму переставлю... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. попихачка — Попи́хачка, -чки, -чці; -хачки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)