1. Орфографічний словник української мови

попрати

попра́ти 1

дієслово доконаного виду

від: прати

попра́ти 2

дієслово доконаного виду

потоптати; виявити зневагу до чогось

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрати — -перу, -переш, док., перех. і без додатка. 1》 Док. до прати. 2》 Прати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попрати — ПОПРА́ТИ¹, перу́, пере́ш, док., що і без дод. 1. Док. до пра́ти. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (І. Нечуй-Левицький); Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. попрати — Підкорити, перемогти Словник застарілих та маловживаних слів
  4. попрати — ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І. Словник синонімів української мови
  5. попрати — ПОПРА́ТИ¹, перу́, пере́ш, док., перех. і без додатка. 1. Док. до пра́ти. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Н.-Лев., І, 1956, 302); Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  6. попрати — Попрати, -перу, -ре́ш гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129. Словник української мови Грінченка