попратий

попра́тий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попратий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до попрати. || попрато, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  3. попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (Тесл., З книги життя, 1949, 72). Словник української мови в 11 томах