попратий
попра́тий
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до попрати.
|| попрато, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попратий — попра́тий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
- попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (Тесл., З книги життя, 1949, 72). Словник української мови в 11 томах