попратий

попра́тий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до попрати.

|| попрато, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попратий — попра́тий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  3. попратий — ПОПРА́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до попра́ти¹. На лаві сорочки лежать попраті, а на ослінчику вона, матуся, сидить (Тесл., З книги життя, 1949, 72). Словник української мови в 11 томах