1. Орфографічний словник української мови

поразити

порази́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поразити — див. поражати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поразити — ПОРАЗИ́ТИ див. поража́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. поразити — НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти. Словник синонімів української мови
  4. поразити — ПОРАЗИ́ТИ див. поража́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. поразити — Поразити, -жу, -зиш гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка