поразити

Значення в інших словниках

1. поразити — порази́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. поразити — див. поражати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поразити — ПОРАЗИ́ТИ див. поража́ти. Словник української мови у 20 томах
4. поразити — НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти. Словник синонімів української мови
5. поразити — Поразити, -жу, -зиш гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка