1. Орфографічний словник української мови

порозкошувати

порозко́шувати

дієслово доконаного виду

від: коси́ти

порозкошува́ти

дієслово доконаного виду

від: розкошува́ти

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозкошувати — -ую, -уєш, док. 1》 Добре, в достатках, у розкоші пожити якийсь час. || Пожити щасливим, безтурботним життям, без роботи й клопоту. || у 2 ос. одн., у сполуч. із запереч. не. Зазнати біди, клопоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозкошувати — ПОРОЗКОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Добре, в достатках, у розкоші пожити якийсь час. – Нагорювалася, сердешна, за тим п'яницею несусвітним, то нехай хоч за Байдою порозкошує (Д. Бедзик); // Пожити щасливим, безтурботним життям, без роботи й клопоту. Словник української мови у 20 томах
  3. порозкошувати — ПОРОЗКОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Добре, в достатках, у розкоші пожити якийсь час. — Нагорювалася, сердешна, за тим п’яницею несусвітним, то нехай хоч за Байдою порозкошує (Д. Бедзик, Серце.. Словник української мови в 11 томах