1. Орфографічний словник української мови

порозчиняний

порозчи́няний 1

дієприкметник

відчинений — про багато чого-небудь

порозчи́няний 2

дієприкметник

про багато розчинів

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозчиняний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порозчиняти I. || порозчиняно, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порозчиняти II. || порозчиняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозчиняний — ПОРОЗЧИ́НЯНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до порозчиня́ти¹. Усі двері її [церкви] порозчиняні, народу усередині трудно просунутись (Панас Мирний); Воротар безпорадно озирнувся на порозчиняні двері кузень, звідки нісся робочий клекіт сотні пар молотів (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. порозчиняний — Порозчи́няний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозчиняний — ПОРОЗЧИ́НЯНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозчиня́ти¹. Усі двері її [церкви] порозчиняні, народу усередині трудно просунутись (Мирний, IV, 1955, 141); Воротар безпорадно озирнувся на порозчиняні двері кузень... Словник української мови в 11 томах