1. Орфографічний словник української мови

поруділий

поруді́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поруділий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до порудіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поруділий — ПОРУДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поруді́ти. Він сидить незграбно на стільці, дивиться на кінчик свого поруділого від тютюну вуса, мовчить (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. поруділий — ПОРУ́ДІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поруді́ти. Він сидить незграбно на стільці, дивиться на кінчик свого поруділого від тютюну вуса, мовчить (Сміл. Словник української мови в 11 томах