поруділий
поруді́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до порудіти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поруділий — поруді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поруділий — ПОРУДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поруді́ти. Він сидить незграбно на стільці, дивиться на кінчик свого поруділого від тютюну вуса, мовчить (Л. Словник української мови у 20 томах
- поруділий — ПОРУ́ДІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поруді́ти. Він сидить незграбно на стільці, дивиться на кінчик свого поруділого від тютюну вуса, мовчить (Сміл. Словник української мови в 11 томах