поручництво
пору́чництво
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручництво — -а, с., розм. Те саме, що порука 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поручництво — ПОРУ́ЧНИЦТВО, а, с., розм. Те саме, що пору́ка 1. Словник української мови у 20 томах
- поручництво — ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,.. Словник синонімів української мови
- поручництво — ПОРУ́ЧНИЦТВО, а, с., розм. Те саме, що пору́ка 1. Словник української мови в 11 томах