поручництво

ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,.. була б якась гарантія права всього товариства (Леся Українка); Ніхто не повинен стати до роботи, доки адміністрація не задовольнить наших вимог, доки не дасть запевнення, що за страйк нікого не віддадуть до рук поліції, нікого не звільнять (П. Панч); — Чи годен ти мені дати запоруку, що я буду з тобою щаслива..? (О. Кобилянська); Ніхто тобі векселя не підпише, коли ти безземельний; і порука твоя нікому не потрібна (М. Томчаній); Буду важить, вірить буду, Не ждучи зарук з небес; Занесе нас тільки чудо у прекрасний край чудес (переклад М. Лукаша).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручництво — пору́чництво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поручництво — -а, с., розм. Те саме, що порука 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поручництво — ПОРУ́ЧНИЦТВО, а, с., розм. Те саме, що пору́ка 1. Словник української мови у 20 томах
  4. поручництво — ПОРУ́ЧНИЦТВО, а, с., розм. Те саме, що пору́ка 1. Словник української мови в 11 томах