1. Орфографічний словник української мови

посвідчити

посві́дчити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвідчити — див. посвідчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посвідчити — ПОСВІ́ДЧИТИ див. посві́дчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. посвідчити — ЗАВІРЯ́ТИ (юридично оформляти печаткою і підписом документи, стверджуючи їх правильність, достовірність), ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПОСВІ́ДЧУВАТИ, СВІ́ДЧИТИ рідко. — Док.: заві́рити, засві́дчити, посві́дчити. — Дам вам вексель, завірю його в нотаріуса (І. Словник синонімів української мови
  4. посвідчити — Посві́дчити, -ві́дчу, -ві́дчиш, -чать; посві́дчи, посві́дчіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посвідчити — ПОСВІ́ДЧИТИ див. посві́дчувати. Словник української мови в 11 томах
  6. посвідчити — Посвідчити, -чу, -чиш гл. Засвидѣтельствовать. Словник української мови Грінченка