1. Орфографічний словник української мови

посвітлілий

посвітлі́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвітлілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до посвітліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посвітлілий — ПОСВІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посвітлі́ти. Мирон посвітлілими очима дивиться на свою одиначку – він любить її (М. Стельмах); Ганна Михайлівна уповільнила крок, а далі й зовсім зупинилась із виразом простодушної цікавості на посвітлілому обличчі (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  3. посвітлілий — ПОСВІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посвітлі́ти. Мирон посвітлілими очима дивиться на свою одиначку — він любить її (Стельмах, II, 1962, 72); Ганна Михайлівна уповільнила крок... Словник української мови в 11 томах