поскидати

поскида́ти 1

дієслово доконаного виду

скидати докупи

поскида́ти 2

дієслово доконаного виду

скинути, зіштовхнути

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскидати — I -аю, -аєш, док., перех. Скидати куди-небудь докупи все чи багато чогось. II -аю, -аєш, док., перех. 1》 Скинути з чого-небудь усе чи багато чогось, зіштовхнути звідкись усіх чи багатьох. 2》 Скинути з себе одежу, головні убори, взуття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поскидати — ПОСКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. Ски́дати куди-небудь докупи все або багато чогось. Васильок уже давно поскидав усі іграшки і сам тихенько примостився на руках у матері (Яків Баш); Поскидати дрова під повітку. ПОСКИДА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого, що. Словник української мови у 20 томах
  3. поскидати — Поскида́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поскидати — ПОСКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Ски́дати куди-небудь докупи все або багато чогось. Васильок уже давно поскидав усі іграшки і сам тихенько примостився на руках у матері (Баш, Вибр., 1948, 243); Поскидати дрова під повітку; *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. поскидати — Поскида́ти, -да́ю, -єш гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Рудч. Ск. І. 177. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Рудч. Ск. II. 46. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Словник української мови Грінченка