поскоромити
поскоро́мити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поскоромити — -млю, -миш; мн. поскоромлять; док., перех., заст. Те саме, що оскоромити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поскоромити — ПОСКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. поскоро́млять; док., що. Те саме, що оскоро́мити. – Є в мене кілька яєчок. І зварила б йому, та боюся казан поскоромити. А іншого посуду немає (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
- поскоромити — ПОСКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. поскоро́млять; док., перех., заст. Те саме, що оскоро́мити. — Є в мене кілька яєчок. І зварила б йому, та боюся казан поскоромити. А іншого посуду немає (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 75). Словник української мови в 11 томах
- поскоромити — Поскоро́мити, -млю, -миш гл. Оскоромить. Словник української мови Грінченка