1. Орфографічний словник української мови

посмішище

посмі́шище 1

іменник середнього роду

посміх, глум, наруга

рідко

посмі́шище 2

іменник середнього роду, істота

той, з кого сміються, глузують

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмішище — Посміховисько, сміховисько, глум, див. посмішка Словник чужослів Павло Штепа
  2. посмішище — ПОСМІ́ШИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що посміхо́вище. – Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду. Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! (Т. Шевченко); [Муравйов:] Не може наш монарх зробитися посмішищем Європи, не кажучи про власний наш народ! (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
  3. посмішище — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Словник синонімів української мови
  4. посмішище — ПОСМІ́ШИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що посміхо́вище. — Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду. Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! (Шевч. Словник української мови в 11 томах